«Математика — цариця всіх наук».

Математика — найстародавніша з усіх наук. Поняття числа — одне з основних понять мате­матики — виникло з практичних потреб люди­ни на світанку історії людства. Ще в давні часи математику називали «цари­цею наук», «ключем до всіх наук». Древньогрецький філософ Платон (VI ст. до н. е.) вва­жав математику знаряддям для вивчення філо­софії і над дверима Академії, будинку, де він займався з своїми учнями, звелів зробити на­пис: «Нехай сюди не входить ніхто, хто не знає геометрії». А одному з тих, хто бажав стати чле­ном його школи, не знаючи геометрії, він ска­зав: «Іди геть! Ти не маєш знаряддя для вивчен­ня філософії» (Для древньогрецьких учених ма­тематика була насамперед геометрією. Її вва­жали особливо важливою наукою).

Видатні вчені всіх часів надавали математиці величезного значення.

«Ніяке людське дослідження не може бути назване істиною, якщо воно не проходить через математичні доведення», — писав славнозвісний італійський художник, учений і інженер Леонардо да Вінчі (1452 — 1519).

Видатний італійський фізик, механік і астро­ном Галілео Галілей (1564 — 1642) казав, що справжню філософію «описано у великій книзі, яка завжди відкрита нашим очам». Ця книга є Всесвіт, який треба навчитись читати, «написа­но ж ЇЇ мовою математики: букви цієї мови — круги, трикутники та інші математичні фігури».

Великого значення надавав математиці і геніальний учений-енциклопедист М. В. Ломоносов (1711 — 1765). Він писав: «Усе, що без то­го було темне, сумнівне І неправильне, матема­тика зробила зрозумілим, правильним і очевид­ним», «Математику вже тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить», «Хімія — права рука фізики, математика — її око».

Математика народилася з практичних потреб людини і залишається тісно пов'язаною з прак­тикою, причому стає їй дедалі більше потрібною.

Математика допомагає людині в усіх її спра­вах. Вона потрібна не лише інженерам, конструкторам, бухгалтерам, а й робітникам. Без вимірювань і обчислень не можна зробити й стільця. А конструювання літаків, кораблів, виготовлення і запуск космічних ракет, супут­ників тощо потребують застосування складного математичного апарата, виконання величезної кількості різноманітних розрахунків («Політ — це математика», — казав В. П. Чкалов).

Без математики не обійтись і художнику: во­на потрібно йому, наприклад, щоб будувати перспективу, додержувати певного масштабу зображення.

Без математики не обходяться і учні. Нап­риклад, тільки прокинувшись вранці о 6 год. ЗО хв., ти підраховуєш, що через І год. 10 хв. ти по­винен бути уже в школі. За цей час тобі потрібно вмитись, зробити ранкову гімнастику, поснідати. Коли мама дає тобі гроші для покуп­ки хліба, ти швидко підраховуєш, скільки ще за­лишиться, щоб купити собі морозиво чи жуйку.

Агрономи розраховують площу поля, норму висіву зерна на 1 м2, на 1 га, і на всю площу.

У наш час великого значення набуває обчис­лювальна математика. Це пов'язано з тим, що подальший розвиток науки, техніки, економіки, потребує виконання дедалі більшої кількості об­числень.

Звичайно, і в минулі часи потреба у вико­нанні обчислень зростала з року в рік, Їх обсяг невпинно збільшувався, і люди, шукаючи засобів, які б давали змогу прискорювати їх ви­конання. Найпростіші обчислювальні машини було винайдено дуже давно, але лише в кінці XIX ст. рівень техніки виявився достатнім для налагодження Їх виробництва. Першою обчис­лювальною машиною, яка надійшла в серійне виробництво, був арифмометр, сконструйова­ний російським інженером В. Г. Однером.

          Через деякий час з'явились інші, досконаліші машини, але й вони не могли забезпечити потреб зростаючого наукового і технічного прогресу.

       Ставали складнішими наукові і технічні проблеми, ускладнювались математичні форму­ли та рівняння, до яких зводилося їх розв'язан­ня. зростала кількість потрібних обчислюваль­них операцій

Через недосконалість обчислювальних ма­шин затримувалось розв'язання найважливіших проблем у галузі фізики, радіотехніки, матема­тики, та й саме створення швидкодіючих обчис­лювальних машин.

Навали розрахунків і потоки цифр змусили людину наполегливо шукати шляхів дальшого прискорення виконання обчислень. Так потреби науки і практики в 40-х рр. минулого століття породили першу швидкодіючу електронну ма­шину.

Із створенням швидкодіючих електронних обчислювальних машин коло застосування ма­тематики розширилось ще більше. Завдяки ве­личезній швидкості цих машин (тисячі і десят­ки тисяч операцій за секунду) і автоматичності їх дії стало можливим розв'язання таких проб­лем, як, наприклад, політ в космос, вихід люди­ни в космос, про які колись і не мріяли, завба­чення погоди, складання розкладу руху транс­порту,

Однією з причин втрати зору Л. Ейлером бу­ла величезна робота, яку він виконав протягом кількох місяців, — це обчислення траєкторії ру­ху Місяця. А тепер це завдання за допомогою комп'ютера можна виконати за кілька хвилин.

Завдання, які виконують комп'ютери, найрізноманітніші. Сьогодні без комп'ютера не може існувати жодна установа. Інформаційні технології відкривають нові можливості для пізнавання діяльності людини.